Навколо кавових традицій ходить безліч легенд. Десь каву обожнювали, десь називали напоєм спокуси. Все це говорить про те, що його сприймали як свого роду скарб. А як цей напій прижився у країнах, де сьогодні мешкають головні кавомани – у Туреччині та Італії?
Берег турецький
Один письменник, побувавши в Туреччині, якось сказав, що де б ви не знаходилися – у горах чи в задушливих хамамах, у полі, вдома чи в бібліотеці – варто вам крикнути слово «Кава!» і перед вами з’явиться гарячий та ароматний напій, про смак якого ви не зможете забути. І це не дивно. Каву завезли сюди ще 1555 року, і з того часу турки настільки освоїли її приготування, що здатні відтворити унікальний старовинний рецепт. До речі, його ніхто ніколи не тримав у секреті, але європейці при всіх стараннях не можуть повторити цей смак.
Турецька кава – унікальне явище. Вперше історія напій став двигуном прогресу. «Божевілля!» – Скажете ви? “Факт”, – відповімо ми! Ще в давнину поширення кави в Османській імперії дало поштовх до розвитку ремесел, адже він став частиною унікального ритуалу, для якого був необхідний новий вишуканий посуд. А поява кавових будинків привела до розквіту творчої думки: у галасливих, просочених ароматами прянощів та солодких десертів приміщеннях, народжувалися суперечки, творчі ідеї, в обговоренні книг з’являлися нові сміливі теорії… Так кава стала символом гостинності, а прислів’я «одна чашка кави років» тут досі у ході.
До цього дня без майстерно приготовленого еспресо не обходиться жоден прийом, жодне застілля і навіть жодний політичний захід. Дивно, як у Туреччині гармонійно поєдналися давні традиції кавових церемоній та сучасне оточення. Під час таких церемоній потрібно не тільки правильно приготувати напій, але й гарно сервірувати стіл та вишукано подати частування.
Згідно з правилами, каву варять у турці на повільному вогні приблизно 20 хвилин, не даючи йому закипати. Першою ознакою готовності напою є пінка на поверхні. За традицією його потрібно пити без цукру, неодмінно доповнюючи східними солодощами: розсипчастою халвою, ароматною пахловою, зацукрованими фруктами. Однак багато сучасних мешканців люблять пити солодку каву. У турецьких кав’ярнях часто використовують різноманітні спеції для приготування класичного еспресо.
Погодьтеся, багатьом з нас цієї довгої зими хочеться опинитися в турецькій кав’ярні, спробувати найніжнішу пахлаву і доповнити її ароматною кавою. І завдяки Nespresso, який випустив лімітовану колекцію блендів Coffe houses, це стає можливим. Бленд Café İstanbul допоможе поринути у чарівну атмосферу. Ви можете крикнути у себе вдома: “Кава!” – і за кілька секунд у вашій чашці з’явиться напій з екзотичним східним смаком, який розкриється яскравими нотами чорного перцю та перенесе вас у серце Туреччини – таємничий Стамбул.
Усі дороги ведуть до Італії
З Туреччини (а точніше, з Османської імперії) кава прийшла… до казкової Італії у XVI столітті. Цей напій привів мешканців у захват, і у Венеції почало з’являтися безліч кавових будинків. Тепер із ліків він перетворився на напій для венеціанської знаті. Однак через деякий час, коли кавові плантації з’явилися у європейських колоніях, доступність напою зросла.
Зараз Італія – країна, де кава практично зведена у культ. Найбільше сучасні італійці люблять лунго. На думку місцевих жителів, він навіть смачніший за еспресо.
В Італії хоч і люблять класичний спосіб приготування, але водночас власники місцевих кав’ярень дуже пишаються своїми оригінальними рецептами, які радують відвідувачів ароматами кориці, кардамону та інших прянощів. Різні кавово-молочні напої в Італії теж дуже люблять, адже саме тут вигадали капучино. Однак замовляють його зазвичай не пізніше 11 години дня, доповнюючи круассаном або тістечкою бриош.
Пити каву з молоком після обіду вважається моветоном. Якщо місцевому жителю захочеться чогось незвичайного, він завжди може замовити традиційний горіховий caffè alla nocciola – еспресо з кремом з фундуку та густою піною, а на півночі – марочино (marocchino), який є перевернутим капучино з какао-порошком. Ще серед місцевих жителів тут відомий напій Caffè d’orzo – еспресо, зварений з ячменю.
Деякі італійці заходять у кав’ярні кілька разів: вранці скуштувати чашку оксамитового капучино, вдень підбадьоритися насиченим еспресо або лунго, а ввечері – випити кофейно-молочний коктейль, що розслаблює.
Якщо італієць захоче насолодитися домашнім еспресо, то йому допоможе традиційна італійська кавоварка мока. Вона проста у використанні та недорога. Мока швидко готує каву, але вимагає вправності, тому її не можна перетримувати на вогні. Зате в нагороду можна отримати напій з божественним ароматом та приголомшливим смаком.
В Італії каву любить практично кожен. Тут з давніх-давен вірять у його чудодійність і п’ють літрами. Але головна умова – напій має бути приготовлений із душею та відмінним настроєм, а компанія має бути приємною. І якщо гості будуть пити його із задоволенням, це й буде кавова церемонія італійською.
Іноді нам усім не вистачає італійського колориту у житті. Фільми, книги, десерти, кава – все це допомагає нам ненадовго поринути у атмосферу цієї прекрасної країни. Тому забудьте на пару годин про все, увімкніть романтичний фільм та зробіть собі чашку вишуканого напою за допомогою бленду Nespresso Caffè Venezia із колекції Coffee houses. Багатогранний фруктовий характер аромату, доповнений мускусними та квітковими нотами, налаштує вас на романтичний лад та перенесе до Італії.